Жид і обгорілий пень
Українська народна казка Бойківщини

Ішов увечері дорогою єден жид. А вдень там скотарі були. Вони там пасли худобу і обпалили пень з деревини. Та й стояв коло дороги обгорілий пень. А жид побачив увечері того пня та й напудився. Ізняв він свій капелюх з голови, поставив на палицю та й каже:

— Чуєш ти? Що ти мене пужаєш? Не пужай, — каже, — ти мене, бо я сам не йду, а нас два йде. Та й я тебе не боїся.

Несе жид капелюх на палиці, трясе нею і каже:

— Нас тут два, Мошко та й я.

І помалу перейшов дорогою попри той пень.

Іде він тою дорогою другий раз вдень, дивиться, а то обгорілий пень.

Він плюнув на того пня та й каже:

— Ей, то таке пень. Воно, — каже, — пужає вночи, а не вдень.