Заклад лисиці з раком
Українська народна казка про тварин

Одного разу бігла лисичка попри болото і здибала рака та й зачала ся з него збиткувати: «От, — каже, — раче-небораче, то, — каже, — ци не тебе посилали раз у п’ятницю великодну по дріжджі, а ти прийшов аж у рік у суботу великодну і то-сь розсипав серед хати?» Рак дуже ся угнівав і каже: «Се чиста брехня! Або ж ти швидше від мене ходиш?» Лисиця ся з того лиш розсміяла: «Ха-ха-ха! Ти зі мнов ся рівняєш?» Каже рак: «То зробім заклад, хто борше ходить». — «Добре!» Каже рак: «Ти стань у один крок переді мнов, а я таки уперед від тебе прийду до он того корча, що є онде при кінці ниви».

Поступив лис крок наперед, а тим часом рак ся учепив кліщами за хвіст.

Зачав лис бігти; біжить що є сили. Приходить до корча, обернувся і каже: «Де ти є, раче?» А рак каже: «Я тут уже чекаю давно». (Він уже підліз один крок наперед.) «А, бодай би тебе!..» Та й рак виграв.