Звірі в рукавичці
Українська народна казка про тварин

Був собі дід та баба. Дід поїхав в ліс по дрова та загубив рукавичку.

От біжить мишка, дивиться — аж рукавичка лежить; стала та й каже: «Ать його ма, пек його ма, хороший теремок, та людей нема!» Ніхто не одзивається. Вона і влізла в рукавичку та й сидить там.

Аж ось лізе жабка-тихонька та й каже: «Ать його ма, пек його ма, хороший теремок, та людей нема!» А мишка і одвіча: «Ать його ма, пек його ма, хороший теремок, та й люди є!» — «А хто там такий?» — «Мишка-синичка. А ти хто?» — «Жабка-тихонька». — «Ну, лізь же сюди!»

От і сидять удвох. Тут біжить курочка-рябушечка та й каже: «Ать його ма, пек його ма, хороший теремок, та й людей нема!» А мишка одвіча: «Ать його ма, пек його ма, хороший теремок, та й люди є!» — «А хто там такий?» — «Мишка-синичка». — «А ще хто?» — «Жабка-тихонька. А ти хто?» — «Курочка-рябушечка». — «Ну, лізь же сюди».

І сидять утрьох. Тут біжить півничок-заволозденький та й каже: «Ать його ма, пек його ма, хороший теремок, та й людей нема!» — «Ать його ма, пек його ма, хороший теремок, та й люди є!» — «А хто там такий?» — «Мишка-синичка». — «А ще хто?» — «Жабка-тихонька». — «А ще хто?» — «Курочка-рябушечка. А ти хто?» — «Півничок-заволозденький». — «Ну, лізь же сюди».

От сидять учотирьох. Тут біжить уточка-ташечка та й каже: «Ать його ма, пек його ма, хороший теремок, та й людей нема!» — «Ать його ма, пек його ма, хороший теремок, та й люди є!» — «А хто там такий?» — «Мишка-синичка». — «А ще хто?» — «Жабка-тихонька». — «А ще хто?» — «Курочка-рябушечка». — «А ще хто?» — «Півничок-заволозденький. А ти хто?» — «Уточка-ташечка». — «Ну, лізь же сюди».

От сидять уп’ятьох. Тут біжить селезничок-касатичок та й каже: «Ать його ма...» Біжить зайчик-степанчик та й каже: «Ать його ма...» Біжить лисичка-сестричка та й каже: «Ать його ма...» Біжить вовк-гаврило та й каже: «Ать його ма...» Біжить ведмідь-давило. Як наступив лапою на рукавичку, так усіх і подавив.