Казка про молоду рибку і пана боба
Українська народна казка про тварин

У прозорій теплій водиці купалась молода рибка зі своєю мамою. Та захотілось їй попливти швидше і кудись далеко. Так допливла вона до берега. Дивиться, а на березі росте великий зелений біб.

— Добрий день, бобище! — з насмішкою привіталась молода рибка.

— Здоров була, куценька, — відповів біб.

Молода рибка образилась за це і навіть заплакала. Мало того, пішла скаржитись до своєї мами — великої риби.

— Мамо, — каже вона, — мене біб назвав куценькою!.. Хіба це справедливо? Невже я не маю хвостика?

— А може, ти його чимсь образила?

— Ні, мамочко, ні.

— Ось ходім до нього, і я спитаю, чому він тебе ображає. Попливли до берега, де ріс біб, обидві риби — мати і донечка.

— Добрий день, шановний пане бобе! — привіталась риба-мати.

— Доброго здоров’я, пані рибо!

— А чого це ти, шановний пане бобе, образив мою донечку, назвавши її куценькою?

— Яке привітання, така й відповідь, дорогенька! Вона назвала мене «бобище», а я її — «куценька».