Корову за папірки
Українська народна казка Гуцульщини

Один чоловік повів на ярмарок корову. Питаються купці, що він за неї хоче. А він каже: — Штири папірки.

Бо він десь чув, що кажуть «папірка» на сотку. Приходять купці, а він каже:

— Штири папірки.

Він каже «штири», а три йому дають. Але дають три сотки, а він корову не дає. А один хотів ту корову купити. Та найшов на ярмарку свого сусіду і каже:

— Ходи зо мною. Поможеш мені згодити корову. Той прийшов та й каже:

— Видите, вам дають по три папірки. А ви озмете півчварта папірки?

— Озму. Той каже:

— Тримайте руку.

Той тримає долоню, а він витяг пушку з тютюном і тими папірками, що в них цигарки загортаються, кладе йому на долоню три папірки, а одного папірка ділить наполовину. Чоловік, що його корова, у ґвавт. Кум-сусід уздрів шандаря.

— Ходіть сюди, ходіть сюди! Шандар підбіг до них.

— Що є?

— Ми, — каже, — погодилися за півчварта папірка, а цес не хоче брати.

А шандар запитався людей:

— Вони говорили про гроші чи лиш про папірки?

Всі люди сказали, що лиш про папірки говорили. І шандар сказав тому, що купив корову:

— Корова ваша. А ви йдіть кішкайте другу корову. Тоді мете говорити про гроші, а не про папірки.