Крошечка Хаврошечка
Українська народна казка Бойківщини

Жила сирітка Крошечка Хаврошечка. Взяла її годувати жінка, що мала свої три дочки: Одноочку, Двоочку й Триочку. І свої дочки вона захищала, а Крошечці Хаврошечці не давала їсти. А як підросла вона, та й усе сама робила: і пряла, і ткала, і шила — все сама робила. І гонила пасти коровицю Рябушку. А коровиця Рябушка її пожалувала та й каже:

— Ти так мучишся, не можеш все поробити, я тобі буду помагати. Улізеш мені в ліве вухо, а в праве вилізеш — усе буде зроблене. Буде й напрядено, й наткано, і в туби звито полотно, й пошито — все, що подумаєщ, тото й буде зроблено.

Залізе вона Рябушці в ліве вухо, а в праве вилізе — все є зроблене. Все, що вона мала зробити, готове. Напасе коровицю та й прижене і принесе домів усе готове.

І тоді стала мачуха сердитися, що їй хтось помагає робити. Хотіла, би дівчина сама все робила й мучилася. І вона післала свою дочку Одноочку, щоб дивилася, хто сироті Крошечці Хаврошечці помагає робити. Пішла тота, сиділа, сиділа в полі та й заснула. Крошечка Хаврошечка підійшла та ще її покивала: «Спи, спи, Одноочка». Тота спала, а Крошечка Хаврошечка влізла коровиці в ліве вухо, а в праве вилізла, і вже все зроблене. Що мала зробити, все є. і принесла все домів.

Прийшла Одноочка домів, а мати питає її:

— Ти виділа, хто їй помагав робити?

— Я не виділа.

Тоді післала мати Двоочку. Прийшла Двоочка та й пильнує, та й пильнує, та й доста, що захотіла спати. Задрімала. Крошечка Хаврошечка д’ній підійшла та й покивала: «Спи, спи, Двоочка. Спи, спи, Двоочка». Та заснула, а вона влізла коровиці в ліве вухо, а в праве вилізла — все було зроблене.

Принесла Крошечка Хаврошечка все домів, і Двоочка прийшла домів.

1Цю казку розповідач почув від одного українського переселенця в Киргизії, в околиці Фрунзе (тепер Бішкек), а районі Алмадін.

Мачуха звідається:

— Хто сироті помагав робити?

— Я не знаю, бо я спала. Я не виділа.

Тоді післала мачуха Триочку. Прийшла Триочка, дивиться, пильнує, пильнує. Та й заснула. А Крошечка Хаврошечка підійшла д’ній і киває. Та забула за третє око. Всього два рази сказала: «Спи, Триочка. Спи, Триочка». Не повіла три рази, а Триочка на два ока заснула, а на третє виділа. Та й прийшла домі і мачусі повіла, що Хаврошечці помагає робити корова Рябушка. Тоді мачуха каже газді:

— Заріж корову Рябушку, та заріж.

Газда каже:

— Чо’ я буду різати корову Рябушку? Корова добра, молода. Я не буду різати корову.

А вона:

— Заріж та заріж.

Та й доти доїла, що газда мусів іти за різником, аби зарізав корову. Він пішов за різником, а Крошечка Хаврошечка прибігла до корови Рябушки та й каже:

— Тебе хотять різати.

— Як ня заріжуть, би ти мого м’яса не їла, а мої кісточки би ти визбирала і би закопала їх у городі.

Крошечка Хаврошечка так і зробила. І з тих кісточок виросла прекрасна яблінка. Та такі яблука мала, яких не було ніде, ні в чиїм саду. Над’їхав попри той сад купець і каже:

— Хто би мені зірвав пару яблук з тої яблінки, якби котра дівчина зірвала, то я би взяв її за жінку.

Пішла рвати яблука Одноочка — гілля піднялося вверх, не дає рвати. Пішла Двоочка рвати — піднялося гілля вверх, не дається рвати. Пішла Триочка — піднялося гілля вверх — не дається рвати. А підійшла Крошечка Хаврошечка — гілля зігнулося вдолину. Набрала вона яблук і подала купцеві а купець узяв її за руку, та на кучію, та й її повіз домів. Та й зробили весілля, та й з тою сиротою Крошечкою Хаврошечкою він оженився. І жили вони та й жили.