Курка ряба
Українська народна казка Чернігівщини

Жили-були дід і баба,

Була у них курка ряба.

Скоро ждав її кінець

Не несла вона яєць.

Аж нарешті сталось диво.

Довгождане і щасливе.

Дід із бабою зраділи,

Бо яйце вони уздріли.

Бив і дід, і баба била.

Не яйце — нечиста сила.

Не розб’єш його нічим.

Навіть каменем важким.

А коли вони стомились.

Що за напасть їм оце.

На полицю положили

Те злощаснеє яйце.

Раптом мишка-шкряботушка,

Що втікала від кота.

Зачепила ненароком

Лише кінчиком хвоста.

І яйце відразу впало

І розбилось на шматки.

Дід із бабою прибігли.

Чим же їм допомогти?

Плаче дід і баба плаче,

Тільки курка кудкудаче:

— Завтра я знесу яйце,

Не просте, а золоте.