Лев та циган
Українська народна казка про тварин

Був собі циган, і пішов він собі шукати здобичі, абиякого щастя. Переходив він лісом. От іде протів нього лев.

— Куди ти ідеш? — питається, — що ти за ідей?

— А ти що? — питається циган.

— Я, — каже, — лев.

— А я — пралев. Давай мірятися — хто дужчий, — говорить циган, — я чи ти?

— Можна попробуватися, тільки немає чим.

Ідуть дорогою і надибали палку залізну. От лев і говорить:

— Тепер маєм чим вимірятися, хто дужчий. Хто дужче викине нею, той дужчий.

Взяв тую палку. Як кинув, то її і не видко стало.

— Ану тепер ти!

— А не жалко ж тобі буде, — каже циган, — як я викину до брата, бо мій брат у бога за коваля; поробить з неї цвяхи та й буде богові коні кувати.

— А справді шкода, нехай буде лучче в нас.

І просить лев цигана в гості пообідать. Приходять додому. Лев посилає цигана по воду і дає йому залізні відра. Циган ледве покачав тії відра з гори. Прикачав до криниці, сів коло неї та й став шторпати патичком наоколо криниці. Лев не дочекався його да й приходить:

— Що ти робиш?

— То, що я не хочу носить відрами потроху, а все разом принесу, — відказав йому циган.

Лев набрав води та й пішов. Прийшли і розклали огонь. Лев зачав варити вареники. Наварив ідну мірку собі, а другу циганові і говорить:

— Котрий хутче з’їсть, то той дужчий.

Лев зачав їсти, а циган у штани кидає. З’їли вони їх і кажуть:

— Тепер ми рівні.

Пішли вони собі на проходку у ліс і найшли черешні. Лев підскочив, вхватився за верх та й пригнув черешню, і зачали їсти ягоди обидва. Лев каже:

— На тобі цю гілляку, тримай і їж, а я піду другу нагну.

Лев пустив, а черешня перекинула цигана через себе, і він перелетів через неї і упав на ломачча, де був заєць, і убив його одразу.

— А бач, — каже, — я дужчий: через черешню перескочив і зайця забив.

— Ходім, — каже лев, — на скалу; которий лучче ногами вдарить, то той дужчий.

Лев як ударив, то аж камінь посипався; а циган як ударив у камінь, то йому висмикнулись штани, і говорить:

— Ото я вдарив, аж вареники посипались.

— Тепер уже дужчий ти, — говорить тоді лев. — Що ти від мене хочеш, щоб ти мене покинув?

— Бочку грошей, — каже циган.

Взяв лев бочку грошей і цигана на себе і везе його додому. Привозить до шатра, а діти циганови повибігали, а лев питається:

— А що то таке?

— То мої діти.

— А вони мені нічого не скажуть?

— Я їм скажу іти до хати.

— А де ж тобі ті гроші скинути? — питається лев.

— Завези до хати.

Як лев скинув з себе гроші, то й дихнув, а циганові діти аж під стелю підлетіли. Лев здивувався і питається:

— А то що їм таке?

— То вони шукають нагаїв і хтять тебе бити... Утікай! От лев і утік. І так вони розійшлися.