Ледачкуватий кіт
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жила собі бабуся Марія. Був у неї котик Мурчик, та такий ледачий. Бабуся його жаліла. Напувала парним молочком. Спав котик на м’якенькій подушці. І так розледачів, що навіть бігати розучився.

Дізналися про це мишки. Одного разу Мурчик грівся проти сонечка. Підбігла до нього мишка і вкусила за вушко. Котик і оком не моргнув. Мишки по черзі прибігали і надкушували вушко. Боляче йому було. Вийшов Мурчик на ґанок, а сусідські коти давай з нього сміятися, аж боки порвали.

Соромно стало йому. Забіг він до хати і заховався під ліжко.

Наступного дня котик вирішив жити в сараї і переловити мишей. З того часу Мурчик став хазяїном в бабусиному дворі. Вам казочка, а мені бубличків в’язочка.