☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Лисиця та заєць
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Давним-давно звірі всі приятелювали. Жили у степу у дружбі лисиця і заєць. Кожне здобувало собі їжу і ділилося з ближнім. Але одного разу заєць задумав сам виростити собі врожай. Він виполов грядку. Посадив на ній моркву та капусту. Одного разу прибігла на все це подивитися лисичка, та й питає у зайця:

— А коли ти все це вириватимеш?

— А коли прийде пора, тоді й вирву. Так і знай.

— А коли ж прийде пора?

— А коли настануть перші холоди. Ось тоді я свій врожай і зберу.

— Тоді і я прийду до тебе.

— Тоді ти вже мені не потрібна будеш.

Лисичка розсердилася і пішла геть. З того часу лисичка і зайчик стали ворогувати. Зайчик думає, що він чесно добуває собі їжу, а лисичка хитрує.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

184 (7217). Лисиця та заєць. СУС —. Записала Рогальська Ольга 2009 року. Хомей Оксана Вікторівна (1991). Дніпропетровська область, Криничанський район, Зоря