☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Лисиця та мужик
Українська народна казка про тварин

Лисиця внадилася до одного чоловіка красти качок. От він узяв та й поставив на дірці капкан. От вона прийшла, дивиться: стоїть капкан.

— Іш, — каже, — де мужицькі хитрощі та мужицькі мудрощі! Постойте, я на вас, — каже, — вимочусь.

Обвернулась та й попалась хвостом у капкан. Тоді й каже:

— Дивись, воно вже і за хвіст бере; воно й шуток не зна. А воно держить.

— Пусти, пожалуста. Держить.

Коли це утром виходить дід. Побачив лисицю, хватив кийок та й біжить до лисиці. А вона:

— Тю, дурний! Куди ти біжиш?! Запінивсь, як собака. Гляди, до мене!?

— Та до тебе ж, — каже.

Та як блисне лисицю по голові! А лисиця тоді каже:

— Оттак! Був день — стала ніч!

Значить, він її як блиснув, так поночі стало зараз.

Лисиця та мужик. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. П. Мартинович в 1891 р. на х. Скотарки (Харківщина) від X. Устименка. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 11-4, од. зб. 644, арк. 31.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.