☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Лисиця і вовк
Українська народна казка про тварин

Був дід та баба; була в їх курочка і півник. Курочка громадилася в сміттячку, а півник в колосках. Баба каже: «Принеси ти мені, курочко, маку, а ти, півнику, принеси борошна!» Принесли — спекли пиріжок та поклали на вікні, щоб охолонув. Дід пішов на гулянку, а баба по воду. Прибігла лисичка до вікна, взяла пиріжок, мак виїла, а пиріжок понесла пастушкам: «Нате вам пиріжок, а мені дайте два бички-третячки!» Вони дали, і лисичка запрягла їх в повозочку та й їде собі по дорозі.

Іде вовчик та й каже: «Лисичко-сестричко, я покладу на возик лапку!» — «Еге! Щоб возик поламався?!» — «Та чого там він поламається!» — «Та клади!» Їде, їде. «Лисичко-сестричко, я покладу другу!» — «Еге! Щоб возик поламався?!» — «Та чого там він поламається!» — «Та клади!» Їде, їде. «Лисичко-сестричко, я покладу третю!» — «Еге! Щоб возик поламався?!» — «Та чого там він поламається!» — «Та клади!» Їде, їде. «Лисичко-сестричко, я покладу й четверту!» — «Еге! Щоб возик поламався?!» — «Та чого там він поламається!» — «Та клади!» Їде, їде. «Лисичко-сестричко, я покладу хвостик!» — «Еге! Щоб возик поламався?!» — «Та чого там він поламається!». — «Та клади!» Їде, їде. «Лисичко-сестричко, я сам ляжу!» — «Еге! Щоб возик поламався?!» — «Та чого там він поламається!». — «Та ляж». Їде, їде, а возик трісь. «Ага! Возик поламався», — каже лисичка. «Це я горіх злущив», — отвіча вовчик. Іде, їде, а возик трісь. «Ага! Возик поламався». — «Це я горіх злущив». їде, їде, а возик трісь-трісь та поламався.

Послав вовчик лисичку ліс рубать — возик починять. Вернулась лисичка, видить: нема ні вовчика, ні волів, тільки возик поломаний лежить.

Лисиця і вовк. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 158. Зап. І. Бессараба в Олександрійському пов. Херсонської губ. від С. Щуковського. Час запису не зазначений. Материалы для этнографии Херсонской губернии. Собрал И. В. Бессараба, Пг., 1916., стор. 55—56.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.