Милосердна пані
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Була собі пані. Та така ... така ... От побачите самі яка! Одного разу прийшов до неї дід милостиню просити. Молиться під дверима і просить:

— Подайте, Христа раді! Подайте для спасіння душі, милосердна пані!

Недовго пані думала і вирішила дати старцеві яєчко, а той, щоб помолився за спасіння її душі. От вона кличе діда до себе й каже:

— На тобі, дідусю, яєчко, з’їж та помолися за мене богові!

Дід узяв яйце, подякував і пішов. А пані й думає: „От добре, що я дала йому те яєчко, що вже жалувати! Тільки якби він не забувся!» Та й гукає на діда:

— Діду, діду! Вернися!

Дід подумав, що пані ще щось йому хотіла дати. Вернувся, кланяється, а пані питає:

— Діду, діду! Чи ж тобі дала яєчко?

— Дали, пані, — нехай господь спасе вашу душу! Нехай вам і вашим діточкам здоров’я.

— Добре, йди собі, — каже пані, бо зрозуміла, що дід не забувся, що вона йому подарувала.

Але подумала-подумала пані та й знову гукає діда:

— Агов, діду, вернися!

„Що ж таке?» — думає дід, вертаючись. А пані знов його питає:

— Діду, діду! Чи ж я тобі дала яєчко?

— Дали, пані, — нехай господь спасе вашу душу! Нехай вам і вашим діточкам здоров’я! Нехай вам панувати!

„Ну, добре, — думає пані. — Нехай же молить бога, нехай пам’ятає!»

Пішов дід швидесенько.

„Ой, забуде, забуде!» — думає вона та й знов його гукає:

— Діду, діду! Вернися!

Вертається знов дід, пані не дала йому і з двору вийти. Підійшов, а пані знов питає:

— Чи я тобі, діду, дала яєчко?

Дід зрозумів у чому справа та й розсердився:

— Та дали, — каже, — бодай вам дихати не дало! Подарували те жалюгідне яєчко, та все мені очі вибиваєте! Заберіть його!

Та й кинув пані яєчко. «О-о-о! — думає пані. — Через того діда і спасіння душі пропало і яєчко розбилось».