☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Миш, жаба і каня
Українська народна казка про тварин

Близенько коло поточка виточила собі миш ямку і зносила собі там зерно на зиму. Коли раз віддалилася з діри на стерню, щоби який колос ко ямі притягнути, вилізла жаба з потока, вигрілася на березі та й шусть до мишачої діри!

Прибігає миш і... застає нову ґаздиню!..

— А ти що тут робиш? То моя яма!

— Ні, то моя, — відповідає жаба.

Зачали ся сварити, а потому від сварні прийшло і до бійки. Виволоклися наверх з ями. Одна пищить, а друга квакає.

Увидівши каня з дерева, як то они б’ються, причалапала аж до них, а коли вони навіть не спостерегли її, зловила та й ликнула обі.

Як ся двоє газдів сварять і процесують, так третій (т. є. адвокат) потішиться їх маєтком.

Миш, жаба і каня. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Час запису не зазначений. У примітці вказано, що казку надіслав до журналу «Дмитро з Остри». Ластівка. Письмо для руських дітей, яко прилога до «Учителя», Львів, 1869—1881., 1869, ч. 18, стор. 350—351.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.