Муха-співуха і її товариші
Українська народна казка Бойківщини

Жила собі муха-співуха. Мала вона мальований візок і шість комарів. Запрягла вона шість комарів і йде дорогою, їде широкою. Зустрічає її мишка.

— Добрий день! Хто ти така?

— Я муха-співуха. А ти хто така?

— А я мишка-шкряботушка.

— Добре, сідай зо мною, поїдем враз.

Вилізла мишка на візок і їдуть. Їдуть дорогою, їдуть широкою. І здибує їх жаба.

— Добрий день! Хто ви такі?

— Я муха-співуха, а тото мишка-шкряботушка. А ти хто така?

— А я жаба-скрекотушка.

— Добре, сідай з нами і поїдеме втрьох.

Їдуть вони дорогою, їдуть широкою, зустрічає їх білка.

— Добрий день! Хто ви такі?

— Я муха-співуха, а тото мишка-шкряботушка, а тото жаба-скрекотушка. А ти хто така?

— А я білка-стрябушка.

— Сідай з нами, поїдеме вштирьох

Стрибнула білка на візок. Їдуть дорогою, їдуть широкою. Назустріч біжить зайчик.

— Добрий день! Хто ви такі?

— Я муха-співуха, а тото мишка-шкряботушка, а тото жаба-скрекотушка, а тото білка-стрябушка. А ти хто такий?

— А я зайчик-побігайчик.

— Добре, сідай з нами. Поїдеме уп’ятьох.

Сів з ними зайчик. Їдуть дорогою, їдуть широкою, заїхали в ліс. В лісі з гусника вилазить вовк.

— Хто ви такі?

— Я муха-співуха, а тото мишка-шкряботушка, а тото жаба-скрекотушка, а тото білка-стрябушка, а тото зайчик-побігайчик. А ти хто такий?

— Я голодний вовк. Гам. Та я вас усіх поїм.

А вони ся напудили. Муха-співуха з комарами та й з візком на дерево вилетіли, а мишка в дірку, а жаба в воду, а білка на дерево, а зайчик в гущавину. І вовк нікого не з’їв. Як голоден був, так голоден і остався.