☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Мухи й блохи
Українська народна казка про тварин

Ішли мухи з міста у гори, а блохи з горішшя у місто та й здибалися на дорозі. Кажуть блохи мухам: «Куди йдете?» А мухи кажуть: «Ідемо в горішшя, бо в місті так бідуємо, що страх».

А блохи ся питають: «А що ж?» А мухи кажуть: «Та бо пан так талірці вилизує, що нема що їсти. А у горах у холопа як упаде одна муха в молоко, то він як її виверже, то коло неї сто ся наїдять».

А блохи кажуть: «Ми ідемо в місто, бо хлоп у горах спить на голій лавиці, та як одна його укусить, то він сто клубами уб’є. А в місті пан спить у подушках, то аби його усі кусали, то він їм страху не зробить».

Мухи й блохи. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 284. Зап. П. Шекерик в 1907 р. у с. Голови Косівського пов. (Гуцульщина) від М. Маротчака. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор, 494—495.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.