Місяць за свідка
Українська народна казка Бойківщини

Були собі у селі Іван і Мошко. Жили по сусідству і були оба бідні. І порадилися вони піти десь на заробітки, заробити трохи грошей. І пішли оба. Пішли далеко та й стали на якусь роботу. Та й заробили там грошей. Робили там по рокові чи по два, заробили та й ідуть оба додому. Ідуть вони, зайшли в ліс, і подумав собі Іван: «Я Мошка заб’ю, заберу гроші та й буду мати доста. А Сурі дам трохи грошей, скажу, що Мошко передав. І повім їй, що Мошко лишився робити далі, і він потому прийде.

Так подумав він, так і зробив. Почав Мошка бити, й Мошко говорить:

— Слухай, Іване, ти мене не бий, мені місяць свідком буде, кугут на сміттю вигребе.

— Який ти, Мошку, дурний. Та як він тебе вигребе, як я тебе заб’ю та й тебе тут пригребу?

Та й забив Мошка. Пригріб його, гроші забрав та й прийшов домів. Та й дав Сурі трохи грошей. А сам добре жиє, бо має гроші.

Єдного разу в неділю ранейко лежить він собі, та й місяць так світить йому у вікно. А він усміхнувся. А жінка питає:

— Що ти смієшся?

— А нащо тобі знати? Тобі не треба то знати.

— Та як не треба? Ти що, боїшся повісти? Та скажи, чого смієшся?

— Та я би, — каже, — тобі повів, але то не можна.

— Та не бійся, — каже, — чого ти боїшся? Та скажи.

— Та, — каже, — я Мошка забив та забрав гроші. Та казав гін, що буде місяць свідком. А місяць світить у вікно, та й я усміхнувся. Та як йому місяць буде свідком, як він світить мені у вікно? Та й тому я сміявся.

— Ага.

І більше нічого не сказала вона.

Рано повставали, а то неділя. А вона варить пироги, І наварила пирогів. А кури ходять та й кугут з ними. Та й гребуться кури на сміттю. А Іван знов сміється.

— А чого ти смієшся? — питається жінка.

— Ий, та то кури гребуться. А як я Мошка бив, та він казав: «Мене кугут на сміттю вигребе». Та де його вигребе, як його тут нема?

Вона варить пироги. Та й зварила все красно. Та й поклала у велику миску. А сама десь вийшла. А він собі ще в постели лежать. А кури як кури, забігли до хати. Та й кугут раз! Скочив на ту миску та й усі пироги перевернув, посипалися пироги по хаті.

Жінка входить, в чоловік каже:

— Йо-йой, та ти лишила та й тепер дивися, що зробилося. Кури знищили всі пироги, та й що тепер їсти будеме?! Та й чому ти не пильнуш?! Та й що тепер істи будеме? — другий раз повторює. — Як вариш, то вари й пильнуй!

Та й жінку поза вуха. А вона вибігла надвір і кричить:

— Йо-йой! Забив Мошка та й мене хоче забити!

Ну та й то вчули сусіди, та й помалу, помалу, та Я дізналася міліція. Та й прийшли, та його забрали. Та посадили до криміналу. Та й так вийшло, що місяць посвідчив і кугут вигріб на сміттю.