Найсміливіший
Українська народна казка Чернігівщини

Колись давно у лісі за селом жив великий бурий ведмідь. У тім лісі було багато ягід і грибів. Але туди ніхто не ходив, а хто і ходив дак не вертався. Одного разу три хлопці рішили піти і вбити ведмедя. А у людей якраз закінчувались дрова і їм нічим було топити, а попереду ішла зима.

От і назначено день. Зібрались хлопці і пішли у ліс . Із собою узяли тільки солі, соломи і гладишку з водою. Прийшли хлопці у ліс, а там нема ні одної дороги, тільки стежки кругом. Птиці не співають. Ходять, ходять, аж чують рев. Виходить король лісу — ведмідь. Хлопці зразу не злякалися. Один із них, найстарший, каже:

— Я перший піду на бій.

Його ніхто не став відмовляти. Самовільник вийшов, а коли ведмідь почав до нього наближатися, злякався і утік. Середульший хлопець також злякавсь і утік. Оставсь один менший, він і вийшов із ведмедем на бій. У бою з ведмедем хлопець кинув щіпочку солі йому в очі. Той як заричав і полетів шукати води. Тим часом хлопчак із кучі соломи вибрав одну соломину, а решту запалив. Соломиною, яку він зоставив, почав по одній каплі води капати ведмедю в очі. Відчув звір воду і став іти за хлопцем.

— Підходь, підходь косолапий, у мене є вода, я тобі дам.

Ведмідь підходив, підходив і не помітив як опинився біля вогню і загорівся. Коли ведмідь згорів, і смільчак залив його водою, дерева розійшлись, відкривши дорогу додому.

Вернувся сміло у село і став героєм — Смілим. Тих хлопців, що утекли, засміяли і вигнали із села. А Смілий і по сей день ходить у ліс по дрова, ягоди і гриби. І всі стали жити у тім селі добре, не боячись нічого.