Намисто з трьома променями
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Маленька дівчинка вже багато тижнів лежала хвора. Лежала, стогнала, заплющивши очі. Побачило сонечко хвору дівчинку. Жаль йому стало її. Нахилилось воно над її голівкою й тихо прошепотіло:

— Візьми, дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями. І чотирьох нещасних можеш зробити щасливими. На кого направиш промінь, той і стане щасливий.

Розплющила дівчинка очі, бачить, на грудях у неї лежить чарівне намисто, чотири промені на стіні грають. «На кого направити щасливі промені? — думає дівчинка. — Хто в нас нещасний?». Подумала та й зітхнула, бо тяжко нещасні були бабуся, дідусь, тато й мама. У бабусі зуб болить, у дідуся ліжко скрипить, тато горілку п’є, мама сльози ллє.

Направила дівчинка чарівний промінь на бабусю і зуб у неї перестав боліти. Направила промінь на дідуся — ліжко скрипіти перестало. Направила промінь на тата — перестав горілку пити. Направила на маму — перестала мама сльози лити, радісно усміхається. Про себе, про свою недугу дівчинка забула. Та коли всі люди стали щасливі, вона стала найщасливішою.