Орел та орлята
Українська народна казка про тварин

Далеко, далеко, між морями, на одному острові жили орел та орлиця. Вчинили собі гніздо, і орлиця висиділа трьох орлят.

Айбо на тому острові часто на них нападали різні звірі й могли малят з’їсти. Зато старі вирішили переселитися на інше місце. Орел полетів і довго не повертався. Потім з’явився і каже:

— Найшов я місце, куди перенесемо наших малят.

— Най буде так, — погоджується орлиця. — Я буду сокотити гніздо, а ти бери малих та неси.

Взяв старий одне орля. Летять, летять, летять. Серед моря звідає маля:

— Сине, видиш, як я з тобою мучуся. Як постаріюся, ци будеш ня годувати?

— Буду, де би ні!

— Неправду кажеш, не будеш! І пустив маля в море.

Вернувся за другим... Летять, летять, летять. Коли були серед моря, зазвідав отець другого:

— Сине, ци на старі дні будеш ня сокотити?

— Буду, чому би ні!

— Неправду кажеш.

Й кинув і це орля в море.

Вернувся за третім. Несе, несе, несе. Коли були серед моря, зазвідав го:

— Сине, правду говори: ци на старі дні будеш ня честувати?

— Няньку, як ви будете старі, у мене уже будуть мої діти, і я буду їх доглядати.

Заплакав старий орел:

— Ти, синку, сказав правду. Так на світі буває...

І переніс старий орел останнє орля на острів. Звили собі гніздо і щасливо жили...

Діти лишаються дітьми, поки малі, а як підростуть, то вже мають свої турботи.