☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Орел і кури
Українська народна казка про тварин

Орел до півдня літав аж повище хмар, а потім спустився вниз і сів на клуню. Ладнаючись вхопить собі що-небудь на обід, орел озирався на всі боки. Не побачивши нічого підходящого, орел перелетів на другу клуню. А кури заздалегідь помітили, що орел спускається до них, і всі поховались під сани, а інші в сіни повскакували.

Орел з клуні перелетів на тин і сів. Кури почали розмовлять між собою: «За віщо його величають царем птиць? Уже чи не велика штука перелетіть з одної клуні на другу? Так літать і ми зумієм».

Орел почув та й каже: «Що ж тут такого дивного, що я низько літаю? Я можу іще нижче куриці полетіть, а от ви попробуйте підняться вгору до самих хмар так, як я літаю!» Кури тоді язик прикусили, принишкли.

А коли орел знявся і полетів геть од села в поле, кури знов почали турбуваться: «Найшов чим хвастаться, що він може високо підніматься!.. Яка з того користь? Високо літа, а їсти захоче — на землю сіда, нашого братчика хапа. Якби не ми, так він би під хмарами з голоду здох».

Орел і кури. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. П. Тарасевський в м. Шебекіно Бєлгородського пов. Курської губ. Час запису не зазначений. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 373.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.