☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Орел і сова
Українська народна казка про тварин

Летів орел, і летіла сова та й питається орла:

— Де летиш, орле? А орел каже:

— Ой лечу, лечу, бо їсти хочу!

— Но, то вважай, моїх дітей не поїж.

— А які ж твої діти?

— Ті, що найкращі.

Полетів орел до ліса, заглядає по гніздах, а там пташенята такі пєкні, маленькі, одні кращі від других. Що подивиться до гнізда, то не їсть, бо гадається — то сови. Попереглядав усі гнізда, заглядає ще до одного. А там пташенята такі чорні, позадувані. Взяв та й поїв.

Летить назад і знов здибає сову.

— Ну і що, наївся, орле?

— Та наївся.

— А які ти поїв?

— А такі чорні, позадувані.

— А бодай би тебе, то ти мої діти поїв!

— То тре було не казати, що твої найкращі.

Орел і сова. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. Г. Д. Підгайний у с. Безеїв на Закарпатті. Час запису не зазначений. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 14-3, од. зб. 96, арк. 22. Паралелі: Збір відомостей, т. V, стор. 131; Julian Krzyżanowski, Polska bajka ludowa w układzie systematycznym, Wrocław — Warszawa—Kraków, t. I, 1962., стор. 76.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.