Шукаю роботу у Луцьку чи дистанційну як веброзробник HTML CSS JavaScript
Українські казки

Пан та коза
Українська народна казка Поділля

Зимою їхав біля села пан. Настала ніч. Він попросився до селянина переночувати. Селянин пустив його. Став пан знімати вовчу шубу. А в хаті саме була коза. Як почула вона вовчий дух, від страху вся труситься і ногами тупає. От пан і питає:

— Чого це коза на мене так дивиться й ногами тупає?

— Бо чує вовчий дух. Вона в мене вовків ловить, — каже хазяїн, — цієї зими вже десятеро зловила.

Почувши це, пан почав договорюватись з хазяїном, щоб купити в нього цю козу. На другий день пан заплатив селянинові за козу, як за корову, забрав її з собою та й поїхав. Аж тут біжить назустріч троє вовків. Коза дуже злякалася й почала стрибати, й метатися в бричці. Пан наказав їздовому, щоб той випустив козу. Коза з переляку втекла до лісу, а вовки кинулися за нею.

Пан сказав, щоб їздовий відв’язав коняку і поскакав услід, а то коза всіх вовків порве, всі шкури зіпсує. Їздовий прискакав до лісу, побачив пошматовану козу, вернувся до пана і каже:

— Гризлася ваша коза з вовками, вся порвана, а вовки втекли від неї. Яка була хороша коза! — сказав пан.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

132 (6533). Пан та коза. СУС 1529В*. Записано 2009 року. Оніщук Марія Павлівна (1933). Вінницька область, Калинівський район, Пиків