Пригоди дівчинки
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

В одному селі жила старенька бабуся. До неї частенько приходила в гості маленька онука. Звали дівчинку Оленкою. Ох і неслухняна ж була вона! Всіх ображала, працю інших не цінувала.

Одного погожого дня прийшла Оленка до бабусі. Камінцем кинула в курочку, собачці Жучці показала язика і зайшла до хатинки.

А бабуся в цей час спекла хліб. На столі поклала. Пахучий, теплий ще. Із шкоринкою золотавою. Пригостила бабуся онуку окрайцем хліба. Дівчинка взяла і побігла на подвір’я гуляти. Не доївши кусочка хліба, вона жбурнула його на землю.

В цей час піднявся сильний вітер і з’явилася перед дівчинкою чарівниця, яка перетворила її на маленьку пташку і сказала:

— Ось тобі мішечок. Наноси туди сто зерняток пшениці. Якщо не виконаєш цього завдання до заходу сонця, назавжди залишишся пташкою.

Полетіла пташка в поле і почала збирати зернятка. Важкою виявилася ця робота. Сильний вітер заважав зносити зернятка з поля до хатинки. Та вже і сонце сідать почало. Але вона не кидала працювати, бо великим бажанням було знову стати дівчинкою.

І ось, нарешті останнє зернятко. Пташка знову стала дівчинкою. Прибігла до бабусі, а вона в цей час мила посуд. Дівчинка виявила бажання допомогти їй і сказала:

— Бабусю, давай я тобі допоможу. Я і в хатинці підмету. Більше нікого не буду ображати і твою працю буду поважати.