Притча про бога
Українська народна казка Чернігівщини

Одному чоловіку наснився сон, немовби до нього сам Бог прийде у гості. Він прибрав кругом, повимітав, повимивав, дорогих наїдків і напитків понаставляв. Сам прибрався і жде.

Коли це заходить у хату старець. Обірваний, худий. Хазяїн не впустив його, сказав, що жде дорогого гостя, який ось-ось буде.

Той вернувся, одягнувся у дорогу одежу, все блистить на ньому. От іде знову. Хазяїн радісно стрічає його, саджає за стіл, пригощає дорогими напитками і наїдками. А як став вино наливати, гість не п’є, а на одежу виливає.

— Ой Господи, чого ви не п’єте, а на себе ллєте?

А той відповідає:

— Бач, як я прийшов у поганій одежі, ти мене не прийняв. Того я і ллю на себе вино, бо ти душі моєї не прийняв.