Шукаю роботу у Луцьку чи дистанційну як веброзробник HTML CSS JavaScript
Українські казки

Про Жадібність
Українська народна казка Кіровоградщини

Жила собі Жадібність. Ні дня, ні години не знала спочину. Кого обдурити, кого обділити, кому пообіцяти — та й з кінцями.

Нагребла Жадібність купу грошей, від’їла велику пику та й все мало. Люди просять:

— Помираємо з голоду, дай хоч трохи грошей.

— Зачекайте, ось зовсім скоро я з вами поділюся.

Прибирала все до рук Жадібність більше і більше, клала у великі скрині незліченні багатства. Натягувала Жадібність стільки грошей, що й дівати було нікуди.

Діти не мають що їсти, дорослі падають з ніг, а їй байдуже. Ще трохи і вона — повелителька світу.

Та прийшла спустошлива грошова інфляція і з’їла все, що було. І залишилася Жадібність з пустими гаманцями та порожніми скринями. Заливається гіркими сльозами, та ніхто не чує, не відгукується. Бо хто до інших байдужий, сам буде покараний.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

164 (8048). Про Жадібність. СУС —. Записала Кирилюк Вікторія 2010 року. Брушко Лідія Вікторівна (1959). Кіровоградська область, Новоархангельський район, Вільшанка