Українські казки

Про бабусю, курочку й кугутика
Українська народна казка Гуцульщини

Була собі бабуся й мала курочку й кугутика. Та й каже: — Я вас годувала дотепер, а ви маєте годувати мене відтепер.

А вони пішли та й гребуться. А курочка найшла шпилечку, а кугутик нічого. Курочка прийшла та й до бабусі:

— Ковт-ковт, бабусю, в дверці, застели, бабусю, кобелці *. Бабуся застелила, а курочка їй шпилечку кинула.

А кугутик гребе. Гребе на городі, гребе та й знайшов золотий перстень. Кличе, би курочка подивилася, що він знайшов. А дорогою йшов якийсь пан. Та й подивився, що кугутик так кокоче. Щось він там знайшов. А то золотий перстень. А той пан лиш узяв перстень та й пішов. Кугутик біжить за ним та все кричить:

— Кукуріґу, віддай перстень!

А пан не віддає, пішов до свого дому. Кугутик сів на його воротах та й кричить:

— Кукуріґу, віддай перстень! Пан каже слугам:

— Возьміть цего кугута та й киньте його в зерно. Та най наїсться того зерна та й пукне.

А кугутик наївся зерна та й пішов додому. Приходить та й каже бабусі:

— Ковт-ковт у дверці, застели, бабусю, кобелці.

Бабуся застелила, а він насипав повний кобелець зерна. Та й пішов знов до пана. І знов сів на ворота й кричить:

— Кукуріґу, пане, віддай перстень! А пан каже:

— Возьміть цего кугута та киньте в керницю. Та най він втопиться.

Слуги вхопили кугутика й кинули його в керницю, а він випив з керниці всю воду, вилетів, висипав з себе воду та й знов кричить:

— Кукуріґу, пане, віддай перстень! Пан каже:

— Що вже з цим кугутом робити? Возьміть його та киньте в піч. Най він спечеться.

Кинули його в піч, а бог дав у печи такий вітер, що загасив вогонь, і кугутик не спікся. Вилетів він на ворота та й знов кричить:

Кукуріґу, пане, віддай перстень! А пан каже:

— Що вже буду з цим кугутом робити? Беріть перстень та віддайте йому.

Кугутик узяв перстень, приніс додому і каже бабусі:

— Ковт-ковт у дверці, застели, бабусю, кобелці.

Бабуся застелила, і він кинув їй перстень. А бабуся взяла його та продала. Та й уже добре всі вони жили: і бабуся, і кугутик, і курочка.

* Кобе́лці — килимки на підлогу.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Село Долішній Спас, Косівського району, Івано-Франківської області 1 листопада 1987 року Гаврилюк Одокія Лук’янівна (1907 року народження)