Про безголового охотника
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Три охотники узнали, що недалеко од села скривається вовк. Рішили його вбити. А вовк, спасаясь од охотників сховався в печеру. Вхід туди був один і той дуже вузький: голова пролізе, а плечі — ні. Сховалися охотники за каменем і ждуть, коли вовк вилізе. А вовк не дурний, спокійно у печері одсижуєця. Значить програє той, кому першому надоїсть сидіть і ждать.

От одному охотнику надоїло. Рішив як-небудь в печеру протиснуця і вигнати сірого обратно. Просунув голову, а назад її не витащить.

Охотники довго дивилися за своїм товаришем, тоді порухали його, а голови уже нема. Безголове тіло принесли в село. Один старець сказав:

— Судячи з того, що охотник поліз в печеру до вовка, голови в нього уже давно не було.

Пішли охотники до вдови, а вона й каже:

— Откуда я знаю була та голова чи ні. Помню, що шапку кожного року нову купляв.