Про брата бідного і брата багача
Українська народна казка Гуцульщини
Були два брати, багач та й бідний. У бідного було багато дітей, а в багатого лиш один син. Бідний каже жінці:
— Іди-ко, жінко, та позич ґелетку збіжжя. До брата йди. Я йому віддам. Жінка йде, а той дає. Та й каже:
— Та коли він мені віддасть? А жінка каже:
— Уродиться, та й віддамо.
Так бідний післав жінку раз, післав другий раз, третій. Але раз він пішов самий.
— Брате, видиш, ти маєш, а я — ні. Дай ще. Як уродиться, я віддам тобі.
Той дає. Намололи. Їдять. А тут прийшов до бідного брата якийсь чоловік. Я не знаю, який, бо не виділа його. Та й каже:
— Знаєш що? Би-с увечір не спав. Коли буде дванадцята година, прийде мій кінь. Аби-с йому двері відтворив.
Та й не спить чоловік цілу ніч. О дванадцятій годині чує — щось дубнуло. Він пішов, отворив двері, а то лиш мішок золота висипався до сіней. Щось висипало та й пішло.
Встав чоловік рано та й каже до старшого сина:
— Біжи до вуйка і скажи, най позичить мірниці. Най відміряю, кілко є цих ґрошей.
Пішов хлопець та й каже:
— Казав тато, щоб позичили мірниці.
— А нащо татови мірниці?
— Ґроші міряти.
— Вже когось убив, обрабував. А хлопець каже:
— Я не знаю.
Та взяв мірницю та й пішов.
— Вуйко каже, що ви когось убили та й обрабували.
— Нікого я не обрабував.
Та й відміряв ті ґроші. Та й братови відміряв за той хліб, що йому позичив.
Прийшов багатий до свого брата та й питає:
— Відки в тебе тілко ґрошей?
— Я тобі скажу.
— Ну кажи.
— Прийшов чоловічок і сказав мені, аби я увечір отворив двері сінні, як щось дубне. І пішов. Я цілу ніч не спав. Дубнуло, я отворив двері, а це лиш мені ґроші сипнуло і пішло.
Багач каже:
— Іду я шукати того чоловіка. Може би, й мені так зробив. Йому ще мало!
Пішов багач і найшов того чоловіка.
— Будьте добрі, може би, ви й мені так зробили, як мому братови? І жде вечора, коли в двері дубне. Чує — дубнуло. Він пішов та двері створив, а в сінях вогонь ся зробив. Став чоловік у страху — хата вже горить! І сказав він:
— Бідному дав бог щастя, а мені — нещастя.
І на тім ся скінчило. Як згоріло, так згоріло. Як маєш доста, ніколи не шукай більше. А то, що маєш, тримай.