Про бідного і багатого братів
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Було собі два брати, один бідний, а другий багатий. Одного разу вийшов бідний брат на поле багатого. Бачить, що ходить по полю якась жінка, збирає колоски і кладе під копи. Він вийшов до тієї жінки та й питає її:

— Ти хто така?

— Я доля твого брата.

— А де ж моя доля?

— Он лежить під копою, спить.

— Що ж їй зробити, щоб вона була поворотна як і ти?

— Ось я тебе навчу, — каже доля багатого, — ти підкрадися потихеньку, схопи її за косу і бий та приказуй: «Оце тобі, лиха доле, лінощі! Оце тобі за те, що злидні через тебе обсіли!»

Послухав бідний брат цієї поради і пішов ловити свою долю. Підкрався, простягнув руку і хотів схопити її за косу, а вона верть та втекла. Бігав бідний брат за своєю долею, бігав — не спіймав. Пішов бідувати далі.

Праця робить щасливим і багатим життя, даремно ганятися за тим, чого можеш сам досягти.