Шукаю роботу у Луцьку чи дистанційну як веброзробник HTML CSS JavaScript
Українські казки

Про дубок
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Старий дуб жив уже багато, багато років. Гіллястий, міцний, поважний, він був найголовніший тут, у лісі. Недарма його слухали і дерева, і пташки. Під його охороною не страшні їм були вітри і бурі.

От і зараз позривав вітер жолуді, порозкидав, а листя все ж таки переможно зашуміло:

— Не пустимо тебе далі!

Маленький жолудьок почув, як його батько з вітром і подумав: «Справді наш батько найдужчий. Он навіть вітер його злякався». Раптом зашелестіло листя над жолудьком і маленькі ручки підняли його з землі.

— От іще жолудьок заховався! — сказав невеличкий хлопчик.

Він тримав у руках кошик і кинув туди жолудьок.

— Дивіться, дивіться — показував він свій кошик усім дітям. — Правда, я багато зібрав? Я сам навесні викопаю ямки і посаджу їх. Хлопчик, який ніс кошик, ішов дуже радісний і приспівував: Посаджу я жолудьок, з нього виросте дубок.

Жолудів набралися цілі гори. Повні комори їх насипали. А коли їх винесли на подвір’я, — була вже провесінь.

— Я сам! Я сам посаджу свої жолудьки! — вигукнув хлопчик.

І жолудьок упав у ямку. Земля ніжно обгорнула всі жолудьки і шепотіла:

— Діти мої, синочки, виростайте дубочки. Я вас зігрію, нагодую, сили вам додам, а ви мене, як виростите, збережіть від суховію клятого.

Минуло кілька років. Навесні пташки поверталися до рідного лісу і раптом побачили там, на степу, молодий, чудесний ліс шумить.

— До нас! До нас! — простягали до них гілки молоді дерева. — Хіба ви нас не впізнаєте? Ми діти старого дуба!

Весело стало в молодому лісі. І ніхто не злякався, коли влітку раптом налетів суховій. Стояли міцні дубки і не пустили вітру до полів. Закрутився суховій на місці, засвистів та й зник. А дубок засміявся і згадав маленьку ручку, яка підібрала його з землі і посадила тут. Ця ручка перемогла найдужчий вітер.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

78 (5550). Про дубок. СУС —, новотвір. Записано 2008 року. Мальована Ярина Степанівна (1929). Черкаська область, Чигиринський район, Вітове