Про дурня Терешка
Українська народна казка Чернігівщини

Був собі дід та баба .було у них три сини: два розумні, а третій дурний. Біля них жив пан, а в пана була дочка-красуня. От пан побудував скляну гору, таку високу, що як задереш голову, щоб подивитися, то аж шапка спадає. Посадив пан дочку на самий верх і наказав:

— Хто її дістане на коні, тому вона і стане дружиною.

Захворів старий дід та й каже:

— Сини мої! Як я помру, щоб ви кожну ніч читали наді мною молитви з книжки.

Помер дід. Пішов старший син на могилку, сказав троє слів та й бігом до хати. На другу ніч, пішов середній, постояв трохи та й пішов. Наступає третя ніч. Бере дурний Терешко книжку, іде на могилу і читає все та ще й поклони б’є. Як тільки розвидніло, виходить з могили дід і каже:

— Бери ці три палиці, вам усім по одній.

Приходить він додому та й хвалиться братам, а ті регочуть з нього:

— Певно понаходив десь у дворі і хоче нас обдурити.

Старший брат узяв свою палицю і закинув. Аж тут де не візьмись кінь вороний. Той зрадів, сів на коня і бігом до гори, де сиділа панночка.

— Тепер доскочу, моя будеш! — каже їй.

Як скочив та тільки до половини доскочив. З тим і вернувся. Середній брат каже:

— Видно панночка мені судилася.

Кинув паличку і з’явився кінь. Він осідлав його і до гори. Скочив та не доскочив. Прийшла черга меншого.

Встав дурний з печі та як кинув паличку — з’явився кінь, наче золотий. Сів він на того коня та й вискочив на гору.

На другий день грає у пана музика. Дівки і парубки танцюють, а перехожі питають:

— Що це у вас так музики грають?

— Та це у пана весілля, дочку оддає за Терешка дурного.