Шукаю роботу у Луцьку чи дистанційну як веброзробник HTML CSS JavaScript
Українські казки

Про лисицю
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі дід та баба. Одного разу дід зимою поїхав ловити рибу. Наловив дід риби й їде. Тут іде лисиця, баче, віз. Притворилася вона що мертва і лежить. Дід остановив коня. Дивиться, лисиця. «Ото буде бабі воротнік», — подумав дід. Ударив її батогом, вона лежить. Дід за хвоста її взяв і кинув у бричку. Лисиця тим часом баче, що він ніякого внімания не звертає, поскидала рибу з воза і сама потихеньку сплигнула. Позбирала вона рибу, сіла собі та й їсть. Тут іде вовк.

— Здоров кумо!

— Здоров куме!

— Ти, — каже він, — рибу їси, а я три дня нічого не їв.

А лисиця й каже:

— Та піди, куме, та й налови собі рибу, і будеш їсти.

А вовк і питає у лисиці:

— Як же мені її наловить?

Лисиця каже:

— Піди на річку опусти хвоста в ополонку і кажи: «Ловись рибко велика та й мала».

Пішов вовк на річку, опустив хвоста в ополонку та й каже:

— Ловись рибка велика та й велика, ловись рибка велика та й велика.

Поворушив вовк хвостом, а хвіст примерз, а потом й каже сам собі:

— От трохи ще й посиджу.

Тим часом лисиця побігла у село і кричить:

— Гей люди вовка бить! Гей люди вовка бить!

Люди, хто взяв вила, хто лопату, та й побігли. А лисиця залізла в одну хату виїла сметану, намазала тістом голову і пішла. Сіла під кущ і сидить. Люди вовка на річці били-били, били-били. Він єлі побитий без хвоста утік. Іде вовк, коли сидить лисиця.

— Ой, кумо, єлі живий, мене так били, так били, що хвоста я одірвав, тікаючи.

А лисиця й каже:

— Мене, куме, тоже били, всю голову розбили так, що я не можу встать.

Вовк каже лисиці:

— Сідай, кумо, я тебе довезу.

Лисиця стрибнула йому на спину і вовк її везе. Лисиця їде-їде й каже:

— Битий небитого везе, битий небитого везе.

А вовк іде та й питає:

— Що ти, кумо, кажеш?

— Та кажу битий битого везе.

Довіз її вовк до лисиччиної нори, стрибнула із спини вовка та й каже:

— Який ти дурний, вовче, ти битий я небита. Битий небитого віз, битий небитого віз.

І стрибнула в свою нору, а битий безхвостий вовк пішов у ліс.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

1 (7156б). Про лисицю. СУС 1+2+3+4 Записав Шаталов Владислав 2009 року. Хоміч Любов Дмитрівна (1950). Дніпропетровська область, Самарський район,