Про Матір божу і сина
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

На Сеянській горі.

На Бретанській землі.

Під деревом, під купорисом, під оливою

Спала матір божа, спочивала.

І снився їй сон:

Що її сина жиди спіймали.

Руки й ноги на хрест розпинали.

До дерева прив’язали.

Під руки й ноги чаші підставляли.

Не давали червоної крові на землю капнути.

Проснулася матір божа.

Прийшов до неї син,

А вона йому й каже:

— Снився мені сон про тебе,

Наче тебе жиди спіймали.

Руки й ноги на хрест розпинали.

Під руки й ноги чаші підставляли.

Не давали червоної крові на землю капнути.

А Син і каже:

— Мамо, то тобі не сон снився,

А щира правда.

Хто буде той сон читати,

Не буде в огні погоряти,

У воді потопати,

Наглою смертю помирати.