Народна творчість

☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Про півника
Українська народна казка про тварин

Був собі дід та баба. У діда був півник, а у баби — курочка. От дід і насипав проса під лавою. А півень начав клювати і почав рости: все росте, все росте. От півень каже:

— Зніми, діду, лаву!

Дід зняв; а він все росте, уже виріс аж під стелю.

— Знімай, діду, стелю!

Він зняв, а півень все росте; уже аж під кришу. — Знімай, діду, кришу!

Зняв дід і кришу, а півень росте та й росте, та виріс аж під небо.

— Знімай, діду, небо!

Дід ізняв, а бог узяв та й зрубав півня. А дід узяв та й пошов позивати бога. Найшов він постоли золоті і срібні паволочі та з тим і вернувся додому.

Про півника. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 1960/(31. У примітці вказано, що казку надіслав відомий у свій час фольклорист-збирач Г. А. Залюбовський. Час і місце запису не зазначені. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским, т. I, СПб., 1872; т. II, 1878., II, стор. 97. Паралелі: Казки та оповідання з Поділля. В записах 1850—1860-х рр. Вип. І—II. Упорядкував Микола Левченко, К., 1928., стор. 289; Афанасьєв, стор. 32—33; Указатель сюжетов. [Составил В. Я. Пропп]. — Народные русские сказки А. Н. Афанасьева. В трех томах, т. 3, М., 1958., стор. 499; Казкі пра жывёл і чарадзейныя казкі. Складальнік К. П. Кабашнікаў, Мінск, 1971., стор. 440—441. Серед фольклористів немає одностайності щодо віднесення казок подібного типу до «звіриного епосу». У покажчику Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — рне — Андрєєва варіанти даного сюжету вміщені у розділі «Анекдоти» (власне — «Небилиці»)- Білоруський фольклорист К. Казкі пра жывёл і чарадзейныя казкі. Складальнік К. П. Кабашнікаў, Мінск, 1971. наводить їх у розділі фантастичних казок (де, однак, фігурують образи тварин). На наш погляд, казки подібного типу за своєю образністю та особливостями художнього вимислу в них все ж найближче стоять до зразків саме «звіриного епосу». Це й дає нам підставу ввести їх до даного збірника.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.