Шукаю роботу
HTML CSS JavaScript розробник
Українські казки

Про святого Спиридона
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Був колись такий чоловік, що не боявся відьом, називався Спиридоном. Парубком був такий гарний, що дівки так і бігали за ним. До нього горнулася одна дівка. Вона і так, і сяк, а він — ніяк!

Одного разу він посварився з нею, а вона була відьма і сказала:

— Ось я тебе в цю ніч задушу.

Настала ніч темна-претемна. Прийшла відьма душити Спиридона, а він не спав і почув, що вона крадеться до нього. В кішку обернулась і очима світить. Спиридон схватив кішку за хвіст та об землю бух! Убив і в рів закинув.

Ранком люди знайшли тіло відьми, поховали і хрест поставили.

А відьми, звісно, громадою живуть і одна за одну заступаються. Вирішили вбити Спиридона. Спиридон пішов на могилу відьми, виліз на хрест і сів на ньому, щоб відьма не встала з гробу.

Відьми зібралися, та пішли до хати Спиридона. А його вдома нема, бо на хресті сидить. А відьми на хресті не можуть побачити. Ходять навколо могили — не бачать нічого! От одна каже:

— Полетімо до Києва, до київської відьми, вона нам скаже, як його взяти!

А та відьма мудра була та й каже:

— Зберіть зараз дванадцять недогарків свічок, спалите хрест і візьмете Спиридона.

Почали палити хрест. Палять ото вони та й палять той хрест, скоро він уже впаде на землю. Спиридон бачить, що біда, та й каже:

— Господи, Боже мій, укороти ночі хоч на трошки, щоб хрест не перегорів до ранку, а то мені смерть!

Тільки він це сказав, а півні:

— Ку-ку-ріку!

Відьми й розлетілися на всі боки — хто куди встиг, а Спиридон остався живий.

Ото бог укоротив ночі для святого Спиридона, і так воно навіки залишилося.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

14 (7163). Про святого Спиридона. СУС —. Записала Новікова Світлана 2009 року. Прокопчук Марія. Дніпропетровська область, Жовтневий район, Личково