Про солом’яка
Українська народна казка Гуцульщини
Був чоловік і жінка. Але жінка в того чоловіка була, можна сказати, пуста. Вона була все «слаба». Давно лікарів не було, а вона все його посилає то на то село, то на друге. Там знахар є такий, що добре знає, там ще хтось. Він піде, а до неї приходять піп та й дяк. П’ють, гуляють. А циган їм приграє. Так велося довгий час. Але щось вони там циганови не догодили, і циган взлився на них.
Іде одного разу той чоловік по ліки. Десь його там післала жінка. І стрічає його циган.
— А куди ти йдеш, чоловіче?
— Ой, — каже, — дай мені спокій. Жінка мені слаба та я не годен вилікувати.
— А що мені даш, як я тобі скажу, що твоя жінка дужа, як кобила?
— Що хочеш?
— Кусак солонини. Каже циган Іванови:
— Прийди до мене ввечір, і я тобі скажу, що робити.
Той приходить до цигана, приносить йому кусак солонини, а він йому каже:
— Ти слухай мене. До твої жінки ходять піп та й дяк. А я їм приграю. Я тебе зав’яжу в околіт * і понесу туди, і ти будеш все видіти.
Ввечір узяв циган того околота на плечі, взяв скрипочку та й іде. Прийшли під вікно. Вікно закрите, але шпарочка є. Каже циган:
— Дивись.
Той подивився — піп і дяк уже за столом. Циган припер господаря в снопі до стіни і попукав у двері.
— Хто?
— Та я, прийшов заграти.
— Добре. Ходи.
Вони вже встигли повечеряти. Кажуть:
— Грай, цигане.
А він усе грає та все у вікно поглядає.
— А що ти водно заглядаєш у вікно? — питають цигана.
— Та я випросив околіт соломи. Та боюся, би хто не вкрав мені.
— Та неси його в хороми.
Він пішов і вніс околіт у хороми. Та пограє, пограє та й перестає грати.
— Ей, чого перестаєш грати?
— Та я боюся, би хто мені околіт не вкрав. Може би, я вніс та й в кочерги * поклав, аби я таки видів, що ніхто не вкраде?
— Неси.
І приніс циган ґазду в хату.
— Грає циган, грає та все притупує, та все приспівує:
Подивися, солом’як,
Як данцює піп та й дяк.
А вони сміються. А він тоді знов:
Подивися, солом’як,
Як данцює піп та й дяк.
А піп усе приспівує: «Ромтадра, ромтадра, ромтадра». А як добре розгулялися, він заспівав:
Ой, на клинку макогін,
То по жінці, то по нім.
Дяка раз, попа два.
Най не каже «ромтадра».
Маєш ніж за пасом,
Рубай перевесло тим часом.
А ґазда врубав перевесло, вхопив макогін і хрестить їх. Набив, набив усіх трьох, і відтоді жінка здорова стала.