Шукаю роботу у Луцьку чи дистанційну як веброзробник HTML CSS JavaScript
Українські казки

Про те, як бідний чоловік генералови царський подарунок зробив
Українська народна казка Буковини

Один бідняк мав кілька діточок. Та одна дитина у него померла. Пішов він до сусіда. — Викопай мені яму, бо дитина померла. А той не хоче, бо не має чим бідний заплатити. Пішов він і до другого, пішов і до третього. І всі не хотять йти. Бере він роскаль та йде самий копати. Почав копати, а якийсь глас йому й каже:

— Лиши там копати, а копай тут-о.

Зачав він копати на тому місці та й знаходить казанчик, а в тім казанчику — золото. Чоловік думає: «Що з цим золотом робити? Лишу трохи собі, а решту дам на збереження цареви».

Бере він ті гроші та й іде до царя. Коло брами вартовий не пускає. Кличе вартовий генерала. Підходить генерал та й питає:

— Чого тобі треба?

А бідний чоловік і каже:

— Пустіть, я несу цареви золото. А генерал йому:

— Я тебе пустю, але що ти мені даш за це? Даш половину того, що тобі цар подарує?

— Дам, — каже чоловік, і генерал пустив його. А цар вийшов та й питає:

— Що скажеш?

— Я приніс вам гроші на збереження. Як умру, то щоб мене за ці гроші поховали.

Цар завів його в хату, сказав нагодувати і дати випити. Цар і собі налляв чарку, випив та й каже:

— Зараз я покличу до тебе духову музику.

— Не кличте музику духову, — каже чоловік, — а дайте мені сопілочку.

Заграв собі дядько на сопілочку та й забавляє царя. Переночував той чоловік у царя, а на другий день і каже:

— Я вже йду додому.

— А чим же тебе нагородити? — питає цар. А дядько й каже:

— Скажіть своїм слугам, щоб дали мені сто різок. Засміявся цар та й питає:

— За що?

— Дайте, дайте, — каже дядько, — нічого не хочу, лишень сто різок.

Пішли слуги, принесли різок. А чоловік і каже:

— Це належить тому генералу, що пустив сюди. Він хотів половину того, що дасть мені цар. А ви дайте йому не половину, а всі. Хай знає, як бідних обдирати.

Закликали генерала та й усипали йому сто різок.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Рукшин, Хотинського району, Чернівецької області 20 травня 1976 року Білівський Ілля Васильович (1897)

Про те, як бідний чоловік генералови царський подарунок зробив
Українська народна казка Буковини

Один бідняк мав кілька діточок. I одна дитина в нього померла. Пішов він до сусіда.

— Викопай мені яму, бо дитина померла.

— Не буду копати, бо ти не маєш чим заплатити.

Та пішов він до другого, та пішов і до третього. І всі не хотять яму копати. Бере чоловік лопату та й іде сам копати. Прийшов він на цвинтар, зачав копати, а якийсь глас йому й каже: «Ти лиши там копати, а копай тут-о». Зачав він копати на тому місці та й знаходить казанчик, а в тому казанчику — золото. Чоловік думає: «Що з цим золотом робити? Лишу собі трохи, а решту дам на збереження цареві».

Поховав він дитину та бере золото і йде до царя. Коло брами вартовий не пускає. Тут підходить генерал та й питає:

— Чого тобі треба?

— Пустіть, я несу золото цареві, — каже бідний чоловік. А генерал йому:

— Я тебе пущу, але що ти мені за це даси? Даси половину того, що тобі цар подарує?

— Дам, — каже чоловік. І генерал пустив його. Цар вийшов та й питає:

— Що скажеш, мужик?

— Я приніс вам гроші на збереження. Як умру, то щоб мене за ці гроші поховали.

Цар зрадів.

— Чим же тебе нагородити? — запитує. А дядько каже:

— Скажіть своїм слугам, щоб дали мені сто різок. Засміявся цар та й питає:

— За що?

— Дайте, дайте, — каже дядько, — нічого не хочу, лишень сто різок.

Прийшли слуги з різками, а чоловік їм каже:

— Це належить тому генералу, котрий мене сюди пустив. Він хотів половину того, що дасть цар. А ви дайте йому не половину, а все. Хай знає, як бідних обдирати.

Закликали генерала та й усипали йому сто різок.

Як бідний чоловік генералові царський подарунок зробив. Невказані сюжети + Сравнительный указатель сюжетов: Восточнославянская сказка. Составитель Л. Бараг, И. Березовский, К. Кабашников, Н. Новиков. — Л.: Наука, 1979 610. Записано 9 вересня 1976 року в селі Рукшині Хотинського району Чернівецької області від Іллі Васильовича Білівського (1898 року народження, колишній емігрант у Канаду і США, учасник двох світових воєн і Хотинського повстання, пенсіонер).

Чарівна квітка: Українські народні казки з-над Дністра. Запис, упорядкування, примітки та словник М. А. Зінчука; Художники: Н. В. Кирилова і П. А. Гулін. — Ужгород: Карпати, 1986. — 301 с: іл.