Українські казки

Про їжачка
Українська народна казка Полтавщини

Жили собі дід та баба. І не було у них дітей. От і вилізає з-під печі їжачок і каже:

— Я буду вашим онучком.

Дід і баба питають:

— А що ж ти вмієш робити?

А він каже:

— Свині пасти.

На другий день дід з бабою вигнали поросят пасти і їжачок погнав їх на пасовище. Знайшов у лісі, сам сів під кущиком та й вкрився листячком. Коли іде один цар, він заблудився і шукає дорогу. Він запитує:

— Гей, хто тут пастух?

Коли вилази з-під кущів їжачок і каже:

— Я тут пастух!

А цар питає:

— Такий маленький? Допоможи мені вибратись із лісу,бо я заблукав і дуже голодний.

А їжачок і каже:

— Як віддаси за мене меншу дочку заміж,тоді покажу.

Але цар не погодився. Він довго шукав дорогу, блукаючи лісом. Вдруге попрохав їжачка про допомогу, але їжачок наполягав на своєму, і зрештою цар погодився. Приїжджає цар додому та й говорить:

— Дочко, менша, я тобі нареченого привіз.

Дівчина зраділа, думала це справжній наречений. А це виявився їжачок. Вона взяла його у фартушок і понесла в хату. А старші дочки з неї насміхаються. І в цей день о дванадцятій годині ночі їжачок скинув з себе колючки, зробився гарним парубком і жили вони довго і щасливо.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

204 (4875). Про їжачка. СУС —. Записано 2008 року. Сурмило Марія Гаврилівна (1930). Полтавська область, Оржицький район, Денисівка