☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Півник і двоє мишенят
Українська народна казка про тварин

Жили собі двоє мишенят — Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться. Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок.

— Круть, Верть, — став гукати півник, — а гляньте-но, що я знайшов!

Поприбігали мишенята та й кажуть:

— Коли б це його обмолотити...

— А хто молотитиме? — питається півник.

— Не я! — одказує одне мишеня.

— Не я! — каже й друге мишеня.

— Я обмолочу, — каже до них півник. І взявся до роботи.

А мишенята й далі граються.

От вже й обмолотив півник колосок та й знов гукає:

— Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!

Поприбігали мишенята.

— Треба, — кажуть, — зерно до млина однести та борошна намолоти.

— А хто понесе? — питає півник.

— Не я! — гукає Круть.

— Не я! — гукає Верть.

— Ну, то я однесу, — каже півник. Узяв на плечі мішок та й пішов.

А мишенята собі одно скачуть — у довгої лози граються. Прийшов півник додому, знов кличе мишенят:

— Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно приніс. Поприбігали мишенята, пораділи:

— Ой півничку! Вже тепер тісто треба замісити та пиріжечків спекти.

— Хто ж міситиме? — питає півник. А мишенята й знов своє:

— Не я! — пищить Круть.

— Не я! — пищить Верть. Подумав, подумав півник та й каже:

— Доведеться мені, мабуть.

От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки.

Мишенята й собі діло мають: пісень співають, танцюють.

Аж ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.

А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.

— Ох, і голодний я! — каже Круть.

— А я який голодний! — каже Верть. Та й посідали до столу.

ПІВНИК І ДВОЄ МИШЕНЯТ — Українська Народна Казка Про Тварин
ПІВНИК І ДВОЄ МИШЕНЯТ — Українська Народна Казка Про Тварин

А півник і каже:

— Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок.

— Ти, — кажуть мишенята.

— А хто його обмолотив?

— Ти, — вже тихіше відказують Круть із Вертем.

— А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?

— Ти, — вже й зовсім нищечком кажуть мишенята.

— А що ж ви робили?

Що мали казати мишенята? Нічого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а півник їх і не тримає. Хто ж отаких лінюхів пиріжками пригощатиме?

Півник і двоє мишенят. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Час і місце запису не зазначені. Колосок. Українська народна казка, К., 1973., стор. 1—12.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.

Художник ілюстрацій К. Шалварова

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

118 (6518). Півник і двоє мишенят. СУС — 243Е*. Записано 2009 року. Маркова Галина Петрівна (1937). Вінницька область, Калинівський район, Павлівка

Півник і двоє мишенят
Українська народна казка Чернігівщини

Жили-були собі двоє мишенят Круть і Верть. А з ними жив півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки й знали, що танцювати та співати. А півник рано вставав, усіх будив і сам ставав до роботи.

Одного разу знайшов він у дворі колосок. Став гукати мишенят, щоб вони йшли подивитися. А мишенята прибігли і кажуть:

— Треба б його змолотити!

— А хто молотити буде? — питає півник.

— Не я! — каже одне мишеня.

— Не я! — пищить інше.

— Добре, тоді я обмолочу, — відказав півник.

Приступив він до праці. А мишенята собі й далі гуляють. Знову півник гукає показати, скільки зерна намолотив. Мишенята прибігли і кажуть:

— Треба б зерно у млин одвезти та муку змолоти.

— А хто ж повезе? — питає півник.

— Не я! — каже Круть.

— Не я! — пищить Верть.

Узяв півник мішок і пішов у млин. А мишенята граються та скачуть. Прийшов півник із млина та й кличе мишенят:

— Круть, Верть, подивіться, скільки я муки приніс!

Миші радіють та кажуть, що треба б тісто місити та пиріжки пекти.

— А хто ж місити буде? — питає півник.

Мишенята відмовчуються. Тоді півник сам замісив тісто, напік пиріжків, поклав на стіл. А тут мишенят уже й гукати не треба, самі прибігли.

— Ох я і голодний! — каже Круть.

— І я! — підхоплює Верть.

А півник їм і каже:

— Стривайте, а хто колосок знайшов, обмолотив, муку намолов, тісто замісив, пиріжки напік?

— Ти, — тихенько кажуть мишенята.

— А ви що робили?

— Нічого.

Вилізли мишенята з-за столу, а півник їх і не затримував. Бо хто таких ледарів пригощати буде?

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

237 (4427). Півник і двоє мишенят. СУС ?. Записано 2008 року. Марченко Олександра Миколаївна (1950). Чернігівська область, Ічнянський район, Тростянець