☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Півничок і курочка
Українська народна казка про тварин

Був собі півничок і курочка. Одного разу йшли они собі дорогою, та й курочка заслабла, а півничок побіг зараз до моря та й каже: «Море, море, дай води». А море питає: «Кому води?» Півник: «Курі води; кура лежить коло дороги, задерла ноги, ані дихне». Море: «Біжи до липи, нехай дасть лист, то я дам води».

Прибіг півничок до липи та й каже: «Липо, липо, дай лист». — «Кому лист?» — «Морю лист...» — «Море кому дасть води?» — «Курі води; кура лежить коло дороги, задерла ноги, ані дихне». — «Біжи до дівок, нех дадуть вінки».

«Дівки, дівки, дайте вінки». — «Кому вінки?» — «Липі вінки, липа дасть лист». — «Кому лист?» — «Морю лист, море дасть води». — «Кому води?» — «Курі води; кура лежить коло дороги, задерла ноги, ані дихне». — «Біжи до свиней, нех дадуть щітки».

«Свині, свині, дайте щітки». — «Кому щітки?» — «Дівкам щітки; дівки дадуть вінки». — «Кому вінки?» — «Липі вінки, липа дасть лист». — «Кому лист?» — «Морю лист; море дасть води». — «Кому води?» — «Курі води; кура лежить коло дороги, задерла ноги, ані дихне». — «Біжи до мельника, нех дасть отруб».

[«Мельнику, мельнику, дай отруб».] — «Кому отруб?» — «Свиням отруб; свині дадуть щітки». — «Кому щітки?» — «Дівкам щітки; дівки дадуть вінки». — «Кому вінки?» — «Липі вінки; липа дасть лист». — «Кому лист?» — «Морю лист; море дасть води». — «Кому води?» — «Курі води; кура лежить коло дороги, задерла ноги, ані дихне». — «Біжи до ситара, нехай дасть сита».

«Ситаре, ситаре, дайте сита». — «Кому сита?» — «Мельникові сита; мельник дасть отруб». — «Кому отруб?» — «Свиням отруб; свині дадуть щітки»... і т. д. — «Біжи до кобили, нехай дасть хвоста».

«Кобило, кобило, дай хвоста». — «Кому хвоста?» — «Ситареві хвоста; ситар дасть сита»... і т. д. — «Біжи до косарів, нехай дадуть трави».

«Косарі, косарі, дайте трави». — «Кому трави?» — «Кобилі трави; кобила дасть хвоста». — «Кому хвоста?» — «Ситареві хвоста; ситар дасть сита». — «Кому сита?» — «Мельникові сита; мельник дасть отруб». — «Кому отруб?» — «Свиням отруб; свині дадуть щітки». — «Кому щітки?» — «Дівкам щітки; дівки дадуть вінки». — «Кому вінки?» — «Липі вінки; липа дасть лист». — «Кому лист?» — «Морю лист; море дасть води». — «Кому води?» — «Курі води; кура лежить коло дороги, задерла ноги, ані дихне». — «Біжи до колоди, нехай дасть лопаток».

«Колодо, колодо, дай лопаток». — «Кому лопаток?» — «Косарям лопаток; косарі дадуть трави». — «Кому трави?» — «Кобилі трави; кобила дасть хвоста». — «Кому хвоста?» — «Ситареві хвоста; ситар дасть сита». — «Кому сита?» — «Мельникові сита; мельник дасть отруб». — «Кому отруб?» — «Свиням отруб; свині дадуть щітки». — «Кому щітки?» — «Дівкам щітки; дівки дадуть вінки». — «Кому вінки?» — «Липі вінки; липа дасть лист». — «Кому лист?» — «Морю лист; море дасть води». — «Кому води?» — «Курі води; кура лежить коло дороги, задерла ноги, ані дихне».

І коли вже всюди обійшов, приходить на те місце, де курка лежала, та й вже курку робаки з’їли

Півничок і курочка. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 241/І, 2032. Зап. на Галичині. Час запису не зазначений. Живая старина. Периодическое издание Отделения этнографии Русского географического общества, СПб., 1890—1917., 1895, вип. III — IV, стор. 459.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.