Шукаю роботу
HTML CSS JavaScript розробник
Українські казки

Самсон
Українська народна казка Бойківщини

Був такий чоловік Самсон. Він був моцний на цілий світ і мав силу в волоссі. І мав коханку. А вона його ніби дуже любила. І питає його:

— Ти дуже велику силу маєш. Повідж мені, в чім твоя сила?

А він каже, що в волоссі.

—...Якби мене, — каже, — обстричи, я вже зовсім не мав би сили.

А вона мала чоловіка-поляка, і повіла чоловікови:

—...Коби його обстричи, то він зовсім не буде мати сили.

Чоловік її тото вчув і повів ворогам Самсона. Прийшов другим разом до коханки та ліг спати. Він спав, а вони ’го обстригли. Та й очі йому вибрали, щоби не видів.

Не має він вже сили і сліпий. Та й що буде робити? Цапки лазить по землі.

А потому якась жінка надійшла. А він лазив та й молився. Каже вона:

— Самсоне, іди цапки. Там буде такий дім великий. І буде камінь коло кута того дому. Смотри той камінь і би-с його підняв. А під тим каменем буде болото. Би-с тим болотом очі помазав.

Найшов він той камінь, посмотрив, підняв його, помазав тим болотом очі і відразу провидів. А волосся на його голові вже зачало підростати, і зачав він знову робитися такий моцний, як був.

А в тім домі були його вороги, що волосся йому стригли. І їх там було доста, і був там якийсь баль. Там пили, гуляли й співали. А той дім був на камінних стовпах. Самсон підійшов під той дім. І думав собі так: «Я тепер моцний. Але вони знають, в чім моя сила, і знов мене можуть обстричи».

А Самсон найбільше виступав проти поляків, та як той Добош. І поляки були на него злосні та й очі йому вибрали.

Підійшов Самсон під той дім, де пили й гуляли тоти поляки. Хотів він їм заплатити за свої очі та й за все. Узявся за той стовп і потряс тим домом. Та й то ся завалило. І Самсона там завалило, і всіх ворогів побило.

А Самсон відбирав гроші від тих польських панів і давав бідним. І за те польські пани його не любили.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Ямельниця, Сколівського району, Львівської області 21 грудня 1990 року Янів Розалія Михайлівна (1902)

Самсон
Українська народна казка Закарпаття

Мова йде про Самсона, котрий був дуже сильний. Май сильний був. І був такий город, а в тім городі було три тисячі народу. А на середині великий стовб, котрий держав весь город. І прийшов Самсон у той город. А там неподобство творилося, діла нечесні робилися. А він був проти того. Він бив їх, і ніхто не міг його вбити, бо дуже сильний був.

Так войовав він з ними, а вони підвели йому одну дівчину, щоби напоїла його й випитала: що він такий сильний? Прийшла та дівчина, напоїла Самсона. А як Самсон маленько випив, поклав голову на її білі коліна. Вона ще наливає мало. Випив він далі й далі, а вона звідає:

— Слухай, Самсоне, чого ти такий сильний, що тебе не можна звойовати?

— А-а-а, маю я два волоси. Якби хто ті волоси вимкнув, то я би був такий, як і всі, простий чоловік.

— Ану, Самсоне, ще випийме.

Випили ще і Самсон захарчав. А тота зграя, що за ним хитрила, вискочила. І пристригли йому весь волос на голові. І схопили його, бо вже він не бірує. Не вбили його, а очі йому викопали, і він пішов по полю. Ходить по полю голоден, коріння гризе. До чого він дійшов через дурне балакання! До чого горівка веде! Він міг нікого не боятися — горівка його підвела.

Чує він, щось гучить-гучить у полю, і він на той гук пішов. А там млин меле. Коли вітер віє, млин меле, а як не віє вітер, то він не меле. Він прийшов до того мельника.

— Слухайте, — каже, — дайте мені їсти, і я буду то памаленьку крутити. А то буде молоти.

О-о-о, то для мельника добре.

А в нього волос підростає, і він сили набирає. Помалу крутить-крутить, крутить-крутить — млин меле.

А волос у нього все підростає, і крутить він, і тото меле, і не добув він у мельника до року. Волос виріс, і він уже зачав так крутити, що іскри летять.

Мельник каже:

— Чоловічку, лиши млин, бо розірветься.

— Я тоді лишу, як ня поведете під той город.

А в мельника був хлопець, і веде він діда. Повів під той город, де йому очі викопали. Прийшов він там і каже тому хлопцеви:

— Синок, утікай!

Каже хлопцеви мудро, аби втік. І хлопець утік, а Самсон довго молився. Він би не пропав, айбо не міг він жити без очей, і сказав він так:

— Со нечестивими хай пропаду сам.

І бух собою! І повалив той стовп, що весь город тримав. І все завалилося. Пропало три тисячі на раз. І він пропав.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

Вучкове, Міжгірського району, Закарпатської області 1 серпня 2002 року Юрик Дмитро Іванович (1911 року народження)