Святий Петро і черешні
Українська народна казка Гуцульщини

Ішов бог і Петро. Та й подибали на дорозі кінську підкову. Та й бог сказав:

— Підойми-ко, Петре, цю підкову та й продамо її в коваля. Коваль підкує комусь коня. А Петро вдарив підкову ногою та й каже: — Буду я ще пусте підоймати!

Бог узяв ту підкову, поніс до коваля й продав. Та й думає собі: «Що за то купити? Куплю черешень». Купив бог черешень, а на Петра спустив великий голод. І зачав непомітно метати на дорогу по одній черешні. А тих черешень було аж тристо. Бог метав по одній, а Петро здоймав та й у рот. Як викинув бог послідню черешню, обернувся він до Петра та й каже:

— Кілко раз ти, Петре, похилився, щоб здоймити кожну черешню? А Петро каже:

— Не знаю.

— Видиш, не хотів ти раз похилитися за підковою, а за черешнями похилився тристо раз.