Страх, який ждеш, не страшний
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Розказував мені це мій батько. Нібито жив один чоловік, який не боявся нічого. І між мертвими був, і в пеклі був — не знав страху.

Ось прийшов із пекла, розгарячився, захотів напиться води. Напився води з криниці, підняв голову, щоб дух перевести, а жаба й вскочила йому в очі. Він так перелякався, що вмер на місці.

Що значить неждано! Нежданий страх — страшний, а страх, якого ждеш, не страшний.