Сім загадок
Українська народна казка Гуцульщини

Колись був лісовий бригадир — кірон. Він перебрав у фірми ліс рубати. І договорилися вони, що як він не вирубає той ліс у строк, то пропадає весь його маєток. Люди гроші забрали і розбіглися, а ліс не дорубали. І його маєток має пропасти. Ходить кірон по лісі і журиться. І здибається він у лісі з лісником, але той лісник йому незнаний. І говорить до него лісник:

— Що ти такий зажурений? Скажи, в чім справа, і я тобі допоможу. А він каже:

— В тому справа, що ліс не дорубаний, а тут число приходить. У мене маєток має забрати фірма.

Каже йому лісник:

— Не забере в тебе фірма маєток, але дай мені з дому те, що тобі буде дуже миле і про що ти сьогодні не знаєш. А я, — каже, — прийду в двадцять років і собі то заберу.

І кірон погодився на це. І дав йому лісник десять корців муки і семеро свиней, аби прогодував він то, що має лісникови за двадцять років віддати. Кірон собі думав: «Що він у мене може взяти? Жінка вмре — я буду другу мати, худоба виздихає — другої накуплю, хата згорить — другу покладу». А він не знає, що його жінка вагітна.

А в двадцять років приходить до него якийсь прошак проситися на ніч. Прийняли вони того прошака. І це якраз у той вечір, коли має прийти лісник і забрати його сина. Бо прийшов уже строк, двадцять років. Приходить той уночі і говорить знадвору:

— Ти дома?

А прошак з хати відповідає:

— Дома.

Каже той знадвору:

— А син твій дома, що ти мені маєш дати?

— Дома, — каже, — але ми ще ся маємо оба погодити. Питає той знадвору цего, що в хаті:

— А скажеш мені відповіді на сім загадок? То ті лишу сина, що мав його взяти.

А прошак з хати каже:

— Говори знадвірку, а я буду тобі відповідати.

Цей знадвірку питає:

— Що є одно в світі? А прошак з хати каже:

— Одно сонце на небі.

— А що, — каже, — два?

— Двоє очей у голові.

— А що, — каже, — три?

— Два воли, третій плуг.

— А що чотири?

— Чотири, — каже, — дійки в корови.

— А що п’ять?

— П’ять, — каже, — дівок у хаті — свої вечорниці.

— А що, — каже, — шість?

— Шість синів — свої косарі.

— А що сім?

— Сім свиней, що ти дав.

Та свиснув прошак та й каже:

— А це тобі буде на закришку. Та й той пішов. І не брав леґіня.