Темна дівчинка
Українська народна казка Гуцульщини

Був чоловік та й жінка і файно собі вони жили. У них було четверо дітей. Жінка вмерла, а він лишився з дітьми. І він з тими дітьми доживав до старости. Три хлопчики були здорові, а дівчинка була темна ^*. А там була геть далеко від хати керничка. Тато прислаб та й каже:

— Хлопці, ідіть і принесіть мені з тої кернички води.

Вони пішли води нести, а дівчинка сидить під хатою. А сусідка йде та й каже:

— Вони не пішли за водою, але генди міряють ґрунт на них трьох, а на тебе каліку нічого.

Та сусідка побігла та й принесла їй водиці. А вона понесла татови та й розказує, що вони не пішли по воду, а міряють собі пайки ґрунту. А тато каже так:

— Я такий слабенький, а вони не принесли мені води. Як міряють землю, най землею стануть.

І пропали хлопці, нема їх.

Тепер та сусідка повела до керниці темну дівчинку. Та й каже:

— Аби напомацки йшла до води і собі водиці зачернула, кілько тобі буде треба.

Тато вмер, люди поховали його. А дівчинка все до тої кернички йшла та й собі води брала. А та керничка була під лисничкою ^*. Прийшла вона собі води брати, а лисничка каже до неї:

— Дівчинко, урви собі яблучко в руку і йди в долину. А яблучко держи собі в руці. Там буде лежати повалений явір. А попри явора в ногах будуть двері. А яблучко ти добре держи, би не загубила.

Прийшла вона до того явора, а яблучко у неї в руці саме начетверо переділилося. А там були двері. Вона утворила ті двері і намацала ногами сходи надолину ^*. І зачала вона йти помалу тими сходами надолину.

А лисничка їй сказала:

— Як зійдеш надолину, аби ти три рази перехрестилася і сказала: «Брати мої дорогі, наверніться до мене». І вони навернуться до тебе, та й не три брати, а три щури.

Вона перехрестилася три рази і сказала так, і вийшли три щури. Та й кажуть:

— Сестричко наша, ми вже зрили цілу землю. І такі ми голодні, що йой.

А вона каже:

— Я не маю нічого. Нате вам по чвертці яблучка.

А ще лисничка їй сказала, аби вона свою чвертку нагорі з’їла. І держала вона свою чверточку, щоб з’їсти, як вийде нагору.

З’їли щури по чвертці яблучка і перекинулися на людей. І тоді вона сказала:

— Ідіть цими сходами зо мною нагору.

Вийшли вони нагору, і з’їла вона свою чверточку яблучка. Та й тоді вздріла очима Божий світ. І пішла вона з братами до рідної хати.