Три грейцарі
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Був у баби син. Вона годувала його одна, а він нічого не робив, грошей не заробляв. І тому не було за що купити навіть хліб.

Одного разу баба дала синові три грейцарі, щоб син купив хліба. Він пішов у місто і побачив там гадину, яку мучили мучителі. Він віддав їм гроші і забрав її додому.

Дала мати вдруге три грейцарі, щоб хліб купив, але тільки щоб пішов в інше місто. Він побачив на ринку купу людей, що сварилися і хотіли вбити кота. Пожалів кота він та й купив його.

А баба з голоду помирає. Пішла вона до царя, щоб той сина стратив. А цар і говорить:

— Хіба ж можна за шість грейцарів сина вбивати.

І пішов син втретє по хліб в інше місто. І знову хліба не купив, а купив собаку.

Цар пожалів бабу і дав їй хліба. Тоді син бабі каже:

— Мене цар полюбив, іди до нього і попроси щоб доньку за мене віддав заміж.

Цар погодився. І послав доньку до її сина. Коли принцеса приїхала, то котик забрав у неї горошок діамантовий. Вирішила вона почекати до наступного дня, щоб сказати відповідь. Потім горошок закотився під стіл, а гадина, яка раптом з’явилася, махнула хвостиком тричі. Горошина й прилипла до хвоста. Гадина знов махнула тричі. За перший раз діамантовою стара хата стала, а другий — діамантова дорога стала.

Втретє махнула хвостом і по діамантовій дорозі люди з цілого світу почали з радості збігатися. Погодилася принцеса на шлюб з чоловіком, бо той був хоч і простакуватий, та щирий.