Хитра жінка і дванадцять апостолів
Українська народна казка Гуцульщини

Дуже давно в однім селі був монастир. І монахи вирішили поставити в тім монастирі дванадцять апостолів, вирізьблених з дерева у зріст чоловіка. Але треба було найти такого майстра, щоб це зробив. Один з монахів сказав:

— Я піду і найду.

Пішов він село від села і на третім селі найшов різьбяра. Договорився з ним, якого треба на це матеріалу. Різьбяр сказав, що треба липи.

— Привозьте матеріал і на таке-то число приїдете за апостолами. І буде все готове.

Заготовили монахи той матеріал і відвезли майстру. І чекають, поки він вирізьбить.

Тим часом різьбяр робив передніші замовлення і все брав матеріал з тої липи, що привезли на апостолів. Позичав. Потім узявся різьбити апостолів, і вийшло лиш одинадцять, а на дванадцятого матеріалу забракувало. Зачав він журитися. Каже жінці:

— Що будем робити?

А до тої жінки забігав кум. Вона й каже чоловікови:

— Не журися. Якось з того вийдемо.

Якраз того самого вечора мав прийти кум і мали прибути монахи за апостолами. Каже жінка чоловікови:

— Я це все закручу, а ти сиди в другій хаті, щоб тебе тут не було. А друга хата була через сіни.

Приходить кум і почав жартувати з жінкою. І якраз прийшли монахи за апостолами. Вони зайшли до тої хати, де був чоловік. Жінка це почула та й каже кумови:

— Ой, куме, розбирайтеся і ставайте рядом з цими святими. Як зайдуть сюди, то голого вас не помітять, бо ви будете такі на колір, як ті дерев’яні апостоли.

Кум розібрався і став у кут коло апостолів. А монахи питають ґазду:

— Ну як, вирізьбили апостолів?

— Вирізьбив, можна подивитися.

Чоловік засвітив ліхтарню і попросив їх до другої хати. Заходять вони з ліхтарнею, чоловік присвічує, май старший монах дивиться на тих апостолів і хвалить майстра:

— Але це робота!

І проходять, і світять підряд, і обзирають всіх апостолів. Дійшли до кума, а він стояв послідній у куті. Найстарший монах каже:

— Але ви й майстер! Все, як живе, зробили. Але би-сте були це грішне тіло не різьбили, бо це ж у святому місці має стояти.

А майстер каже:

— Як вам то заважає, то я возьму пилочку й то відріжу.

І він пішов до сіней за пилкою. Кум як уздрів, що він несе пилку, то вискочив з кута та й у вікно. І втік. А найстарший монах каже:

— Киньте, майстре, пилочку, бо всі повтікають. Так жінка виручила свого чоловіка.