Хто має бути старший
Українська народна казка Гуцульщини
Колись ішов Сус Христос з Петром. Людей навчати, проповіді давати. То було зимою. Ідуть вони, йдуть, і зробився вечір. Петро каже:
— Учителю, повертаймо десь на ніч, бо я вже й змерз. Повертають до одного багача. Велике забудовання, багато коров коло хати, овець. Рикання й гевання.
Входять до хати. Петро проситься на ніч, а Сус Христос мовчить. А багач каже:
— Нема в мене де спати.
Розказав, що серед хати телята, під постіллю ягнята. І діти на постелі сплять.
— А я з жінкою на печи. Нема в мене де слати. Розгнівався Сус Христос на того багача. Сказав йому:
— Тяжко тобі приймити бідних людей на ніч, тяжко тобі буде й до мого царства ввійти. Скорше осел пролізе крізь голчине вухо, ніж тобі ввійти до царства.
Пішли вони. Повертають до другої хати. Вчинилися перед хати. Чують, у хаті крик, зойк. Отворили двері — чоловік жінку б’є. Жінка ґвавтує, діти пищать. Їм так мерзко зробилося, що й не просилися там на ніч. Заперли двері та й пішли далі.
А Петрови жаль зробилося за жінку та й просить Христа, аби жінка була старша, не чоловік. А Сус сказав Петрови:
— Недобре, Петре, буде, як буде жінка старша від чоловіка.
— Чому?
— Як жінка буде старша від чоловіка, то чоловік буде більше битий задурно, як за провину.
А Петро не хоче цему вірити. Каже:
— Не може бути таке. Зроби так, щоби жінка була старша. Дивися самий, — каже Петро, — жінка й діти доглядає, і в городі мусить робити, і зварити їсти, і пожмакати. Жінка до обід має сто робіт, а чоловік цілий день робить одну роботу.
І Сус пообіцяв Петрови:
— Зроблю, Петре, зроблю.
А Сус знає, де вони мають ночувати і як воно має бути. Повертають вони до третьої хати. Нова хата і невеличка. І близько коло дороги. Ввійшли до хати. Петро проситься на ніч. А чоловік каже:
— Та коби жінка була дома, може би вас приймила.
— А де жінка твоя?
— Пішла на ярмарок, — каже ґазда. Петро каже:
— А чому ти не хоч’ нас без жінки приймити на ніч?
— Бо мені жінка казала, щоби я нікого на ніч не приймав. Петро питає:
— А якби ти нас приймив без жінки на ніч, та й що би було?
— Як я вас прийму, — каже ґазда, — без жінки, та й я буду битий, та й ви будете биті.
— То що, в тебе жінка дурна? А ґазда каже:
— Не дурна, але дуже сердита.
— Ми не кажемо тобі, щоби ти нас приймив на постіль або на піч. Ми переспимо під припічком.
Ґазда постелив під припічком верету, і вони лягли спати. Сус Христос ліг з того боку стовпця під піч, а Петро з цего боку. А вночі прийшла жінка з ярмарку, застукала. Чоловік її пустив.
Вона ввійшла до хати та й вдивила, що під припічком хтось є. І каже чоловікови:
— Хто там є?
— Два чоловіки подорожні попросилися на ніч. А вона йому каже:
— А ти чого їх приймив на ніч?
— Що, тобі жаль, що під припічком пересплять? Хату тобі перележать?
Вона йому каже:
— Я тобі казала, щоби ти нікого на ніч не приймав?
Та чоловіка в морду. Чоловік нічого не каже, бо він знає свою жінку. А вона ходить по хаті, така сердита, як шандар. Бере заміталку та й б’є цего крайнього, Петра. Зробився крик, шум у хаті, та й збудилася дитина в колисці. Ґаздиня розгорнулася, вилізла на піч, взяла дитину з колиски і плекає. А наляканий Петро пересунувся почерез Суса Христа під піч. А Сус Христос трошки посунувся туди, де Петро лежав. А вона не знала, що вони помінялися місцями. Поклала дитину в колиску, услонила та й злізає на землю.
— Я одного вибила, а другого ще ні.
Бере заміталку та й б’є «другого». Лишає крайнього Суса Христа та й знов б’є Петра. Вибила добре, заспокоїла собі нерви, вилізла на піч, загасила каганець і заснула.
А Петро думає, що за півгодини або за годину буде знов бити. Та й шепче Сусови на вухо:
— Тікаймо, вчителю, відци геть. А Сус сказав:
— Я вночі нікуди не йду.
Петро самий не міг піти, і вони спали далі. Досвіта запіяв кугут, і Петро будить Суса Христа. А Сус Христос ніби-то твердо заснув. Петро сіпає Суса Христа, крутить за вуха, і Сус Христос послухав Петра. І повставали, вони, і пустилися в дорогу. А в дорозі Петро каже:
— Добре ти мені вчора казав, що як жінка буде старша від чоловіка, то чоловік у жінки буде більше битий задурно, як за провину. Била свого чоловіка задурно та й мене два рази. Най так буде, як було.
І стало назад так, що чоловік старший.