☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Чапля, риба і рак
Українська народна казка про тварин

Жила чапля біля ставу і постаріла. Не стало в неї сили ловити рибу. Стала вона придумувати, як би хитрістю прожити. Вона й каже рибам: «А ви, риби, і не знаєте, що на вас біда збирається. Чула я від людей: хочуть вони став спустити і вас усіх половити. Знаю я, тут за горою гарний ставочок є. Я б вам допомогла [туди перебратися], та стара стала, важко літати».

Риби стали просити чаплю, щоб допомогла їм. Чапля і говорить: «Може, постараюсь для вас, перенесу вас, тільки враз не зможу, а поодинці». А риби й почали просити кожна: «Мене перенеси, мене віднеси!»

І почала відносити чапля. Візьме віднесе в поле та й з’їсть. І переїла вона багато риби.

Жив у ставку старий рак. Як стала чапля виносити рибу, він і говорить: «Ну, тепер, чапле, і мене неси на новосілля». Чапля взяла рака і понесла. Як вилетіла вона на поле, хотіла скинути рака. А рак побачив риб, з яких тільки кісточки на полі зосталися, стиснув кліщами чаплю за шию і задавив її. А сам приповз назад до ставка і розповів про все це рибам.

Більш ніхто з них не хотів на новосілля.

Чапля, риба і рак. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. в 1952 р. у с. Довгалівка Миргородського р-ну Полтавської обл. від О. К. Лубенця (49 р. ), Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 14-3, од. зб. 105, арк. 214.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.